За Кемерово ви плакали і нили, а нині дітей в Сирії путінські собаки потруїли газом і ніхто не пише, що у вас нема слів, що ви, поки власних дытей не мали, так не страждали

За Кемерово ви плакали і нили, а нині дітей в Сирії путінські собаки потруїли газом і ніхто не пише, що у вас нема слів, що ви, поки власних дітей не мали, так не страждали, коли оце таке бачите. Не приймається аргумент, що тіпа там пожежа і це всі ризикують, російські літаки нам не менше загрожують, ніж сирійцям.

Але не картайтеся, то все просто пояснюється: росіян вам більше шкода, ніж сирійців, бо, хоч ми і дійшли до стадії, коли розумом усвідомлюємо, що ми не братья, але спільне інформаційне поле з Росією все одно проявляється, а ми не чинимо належного спротиву.

Наведу вам інший приклад: в Херсонському міському суді розглядається кілька справ по затриманим зрадникам з Криму. Там і міністр, і депутат, і заступник іншого міністра. Кожна історія схожа на справжній шпигунський роман, але виявляють до цих справ цікавість лише ті ЗМІ, які в принципі займаються такою тематикою. А є справа капітана судна Норд. Нічим не цікава. Бляшанка з хамсою зайшла в наше море і була ізловлєна. Але там на засіданнях всі телеканали, які тільки можна уявити. Репортажі, статті, журналісти, міжнародні спостерігачі. А знаєте чому? Бо з приводу капітана Норду робить заяви Дмитро Пєсков, прес-секретар самого Путіна. Саме так формується новинний порядок денний. В значній мірі Росією. Досі. На п‘ятому році війни.

Мене це так злить, бо, схоже, ця ганьба припиниться лише якщо всі за допомогою якоїсь магії раптово забудуть російську мову. Бо інших заходів ніхто не чинить і не збирається.

Катерина Гандзюк