СТИДАЮСЬ
Живу у селі, де нас ввічливо повідомили: тепер не буде і «ШВИДКОЇ».
У нас і тепер немає медпункту, магазину, аптеки. І відмінили автобус.
МИ відпрацьоване, віджате – колгоспне м'ясо.
Нас мало, і тепер ми навіть не електорат – нам судилося здихати на Землі, що Троцькі з Якірами відібрали у наших батьків. А за тим вбили їх Голодомором.
Розчистили, аби тепер Гройсман з Порошенком, Кучма з Пінчуком, Ахметов з Бойком поділили нашу Землю.
Ми зайві – маємо подихати. І якомога скоріше – їм кортить часу.
Я стидаюсь гуманізму.
Я стидаюсь, що вчитель, який не навчив ВОЛІ.
Юного Махна.
Що захистив би старого Українця.
Я стидаюсь.
P.S. Фонд Віктора Пінчука проведе Український сніданок у Давосі 25 січня 2018 року.