Волонтери спільно з капеланом Василь Гасинець зустрічали загиблого Героя. В 6:00, як завжди на кордоні Чернівецької області з Хмельницькою. Пізніше стало відомо, що зустрічатимемо в Заліщиках. Біля р. Дністер автобус з тілом Героя зупинився на 1 хв. Далі вирушили в Чернівці, щоб плпрощатися у Соборі Успіння Пресвятої Богородиці УГКЦ, далі рідні чекали в морзі і потім дорога в рідне село Тереблече де в загиблого Захисника – Володимира Анадимби чекають на батька двоє діток.
Дорога з с. Залвщики пролягала через м. Кіцмань. Громаді, в тому числі владі, військовим, пожежникам достатньо було пів години, щоб зорганізувати живий коридор. Кіцманчани на колінах зустрічали Героя, що загинув за кожного з нас.
В Чернівцях колона, що супроводжувала тіло проїхала центральною вулицею міста…. і нікого. Пробачте, родино!!!! Олексій Каспрук, як можна було почати сесію не подумавши про загиблого? Володимир захищав ціною власного життя, щоб ви мали змогу правильно керувати містом. А місто, навіть, не зустріло свого Героя! Чому на мерії не приспущений прапор? Мені направду соромно. І додати немаю що….
Сьогодні нас – волонтерів звинуватили, що це ми винні, що не зорганізували зустріч Героя. Нехай це буде на вашій совісті. Єдине – подивіться в очі матері, що втратила сина і дайте собі чесну відповідь, що корисного для міста ви зробили, поки Володимир давав вам таку можливість, захищаючи нас з вами на війні і віддав за це життя.